Коментар щодо народного супутника

В статті йдеться про:

неадекватність ціни для подібного сервісу;
приховування сторонами реальних об’ємів закупівлі;
недоцільність купівлі супутника як апарату;
недолугість аргументів фонду щодо виправдання закупівлі;
залучення єдиного псевдо-експерта з конфліктом інтересів;
атмосферу повної таємності закупівлі;
вибір нечистоплотного постачальника з історією бразильської корупції, який вводить в оману клієнтів та інвесторів щодо своїх реальних потужностей.

Вступ

Уявіть собі потужний волонтерський фонд на чолі з порядною людиною, яку всі знають. Люди охоче жертвують кошти у фонд, довіряючи цій чесній людині. Певного дня фонд оголошує великий збір на гарну справу, що рятує життя військових, наприклад, на безпілотники. Весь народ перераховує, хто скільки може. Проходить місяць, і очільник фонду нарешті оголошує: «Ми купили бронежилети!» Люди дивляться один на одного… Збирали наче на дрони. Сума колосальна, але в принципі, корисна ж закупівля, однозначно, рятує життя. Ну, нехай буде… А скільки купили? Скільки штук? «А оце я вам не скажу, бо то є таємниця!» – відповідає чесна та порядна людина.

Про постачальника

Компанія ICEYE (Фінляндія) – це заснований у 2014 році стартап, що володіє угрупованням радіолокаційних мікро-супутників цивільного призначення. Вони по полярних орбітах обертаються навколо землі на висоті 550-580 км. Початковою ідеєю запуску цих апаратів був моніторинг кораблів та льодової обстановки вздовж Північного Морського Шляху – амбітного проекту РФ щодо транспортування товарів з Європи в Азію. Тоді коротший шлях Арктикою мав стати альтернативою більш довшим південним маршрутам, що контролюються країнами Заходу.

Сьогодні компанія ICEYE стверджує, що запустила в космос 21 супутник і на поточний момент управляє найбільшим у світі сузір’ям радарних супутників. За оцінками експертів, з урахуванням серійного виробництва супутників, вартість виготовлення та запуску одного може становити від 4 до 7 млн. доларів.

Скільки дієздатних супутників ICEYE в космосі?

Таке просте питання заганяє ICEYE в глухий кут. На це питання просто не відповідають. Чому важлива ця цифра? Бо від неї залежать реальні можливості угруповання вести зйомки. Зрозуміє й дитина, чим більше супутників – тим більша продуктивність всього сервісу. За нашою оцінкою, кількість реально працюючих апаратів ICEYE може становити від 13 до 18. Тим часом справжню кількість фінський стартап зухвало приховує. На нашу думку, це неповага не лише до інвесторів, але й до нових та існуючих замовників сервісу. Тому що вводить в оману щодо реальних можливостей оператора надавати сервіс.

Будемо оптимістами і припустимо, що супутників 18. Кожен з’являється над однією і тією ж територією 1 раз на добу. Але це не означає, що при цьому обов’язково проводить зйомку. Тобто в теорії є максимум 18 можливостей для всього сузір’я протягом доби відзняти якусь конкретну територію.

Що насправді купили за народні гроші?

За нашою оцінкою, Фонд придбав не супутник, а пакет нових зйомок з угруповання ICEYE.

Купувати супутник не було і немає сенсу – Україна й без нього мала все необхідне.

Поняття «супутник» в цій ситуації досить умовне. Його зручно використати для виправдання великої витрати грошей. Можна було б так само оголосити про купівлю трьох супутників – це нічого б не змінило ані для України ані для постачальника, адже апарати вже запущені в космос і знаходяться під безпосереднім управлінням ICEYE.

В реальності ж для України має значення лише використання ресурсу всього угруповання супутників. Адже сам по собі один супутник ICEYE дасть небагато – знімати одну конкретну територію він може лише раз на добу.

Наскільки ефективно Фонд Сергія Притули витратив 600 млн. гривень? Щоб відповісти на це питання треба знати реальну кількість закуплених нових зйомок, отриманих з цілого угруповання.

Скільки нових зйомок буде доступним для замовлення протягом найближчих 2 років – стільки завдань зможе вирішити Головне управління розвідки.

Скільки це коштує?

Комерційна роздрібна вартість стандартної зйомки ICEYE становить від 1680 до 3360 доларів за один кадр. Для термінових замовлень ціна може подвоюватися. Якщо не брати до уваги знижки на об’ємі і взяти максимальну ціну, то за 16.2М доларів можна вроздріб придбати 4820 нових зйомок! Відповідно до нашого досвіду роботи, ця цифра – неадекватна. На нашу думку, такої кількості радарних зйомок вистачило би нашій розвідці на 20 років! Адже з урахуванням оптичних знімків, які під час війни постійно надходять від партнерів, потреба розвідки в радарних знімках не перевищує 200 зйомок на рік. Крім того, оператор фізично не матиме стільки можливостей для зйомок, враховуючи вже існуючі зобов’язання перед іншими клієнтами з усього світу.

Офіційні заяви

Згідно з офіційними заявами сторін, Україна повинна ОТРИМАТИ У ВЛАСНІСТЬ один супутник з цілого угруповання ICEYE. Яка може бути власність для шафки з залізом в космосі під управлінням фінів, питання риторичне. Тільки номінальна. Чи може це означатиме, що Україна може розраховувати на 1/18 ресурсу з усього угруповання? На це питання теж не відповідають.

Гарантійним строком передбачено, що якщо протягом наступних 24 місяців супутник вийде з ладу, то його замінять безкоштовно. Тобто в нашому випадку умовно назвуть українським інший супутник в угрупованні. Але чи вірно, що через 2 роки в разі поломки апарата пред’явити свої права нікому ми вже не зможемо? Чи доведеться нам тоді 600 млн. гривень прирівняти до фактичної кількості отриманих нових зйомок і забути про «народний супутник» назавжди?

Доступ до бази даних

За словами Сергія Притули, контрактом також передбачений доступ до бази даних з усіма архівними зйомками України до кінця 2023 року. Це ті зйомки, які замовлятимуть розвідки інших країн для своїх власних потреб. Згідно нашого досвіду, в 95% випадках вони не представлятимуть жодного інтересу для наших спецслужб та відомств. По-перше, тому що іноземці можуть замовляти території, які нам добре відомі. По-друге, може бути гіршим розрізненість зображень – наприклад, через те, що зйомка велася не для військових завдань, а приміром, екологічних.

Експертиза від EOS Data Analytics

Пряма мова Сергія Притули: «Ще раз уклінно дякую компанії-продавцю супутника ICEYE, команді EOS Data Analytics за експертизу і особисто Максу Полякову, гуру космічних технологій, за сприяння нашому проекту.»

Що порадив би справжній експерт, зустрівши Сергія Притулу? Пане Сергіє, ICEYE – це потужне радарне угруповання, а радарна технологія дійсно може бути корисною для військових. Хоча є й інші оператори, де можна замовляти більш якісний сервіс, наприклад, Capella. Але краще придбайте у фінів спочатку 200 нових зйомок для нашої розвідки. За мільйон доларів. На пробу. І тоді всі побачать:

як швидко військові «з’їдять» ресурс у 200 зйомок, і коли саме попросять ще (і чи взагалі);
яку кількість завдань наші хлопці зможуть вирішити успішно внаслідок цих 200 зйомок;
чи є ці знімки насправді унікально-корисними, як про це пише маркетинг ICEYE;
чи справді доступ до чужих архівних зйомок ICEYE приносить нам якусь користь.

Якщо відповіді позитивні, то, чом би й ні, купуємо наступний пакет – вже на тисячу зйомок! За 5 мільйонів доларів.

Справжній спеціаліст скаже так: якщо сузір’я супутників вже крутиться на орбіті, то немає сенсу купувати запущені супутники, беручи на себе при цьому всі ризики з їх відмови. Треба просто замовляти у оператора знімки з цілого угруповання! Замовляти, коли в тому є потреба. Адже Україні потрібен не ящик заліза в космосі, а сервіс 24/7 у вигляді постачання нових знімків. Примітно, що в нашій ситуації українцям, власне кажучи, такий сервіс фіни і продали… Але чомусь з «супутником» в придачу!

Якщо в EOS Data Analytics працюють справжні експерти – вони не можуть цього не розуміти. Адже давно працюють у супутниковому бізнесі. Так само, як і власник EOS, «гуру космічних технологій», Максим Поляков.

Хто такий Максим Поляков?

Максим Валерійович Поляков – громадянин Британії, засновник аерокосмічної компанії Firefly Aerospace Inc., володіє зокрема компаніями Noosphere Ventures, EOS DATA Analytics (EOS), холдингом Together Networks (колишня Cupid Plc) та геймінговою компанією Murka.

Розпочав і продовжує будувати свій основний капітал Макс Поляков на людських слабостях та пороках – сайти знайомств (дейтінг), порно-індустрія та незаконні азартні ігри (гемблінг).

Так холдингу Together Networks належить мережа сайтів знайомств cupid.com, flirt.com та benaughty.com. В 2013 році розслідування журналістів BBC News показало, що на цих сайтах обманним шляхом виманюють гроші у самотніх чоловіків (джерело). Після бомбардування повідомленнями жертва оплачувала підписку, від якої майже неможливо було відмовитися. Виявилося також, що співробітники Cupid масово наймали дівчат в Дніпрі та Запоріжжі для роботи в порно-студіях. Через еротичні веб-чати різними хитрощами вони спонукали чоловіків підписуватися на платні сервіси. Лише в Запоріжжі в 2017 році постійно діяли щонайменше 20 таких порно-студій. (джерело)

Ще одна компанія Полякова під назвою Murka Games (джерело) займається розробкою ігор типу онлайн-казино, які поступово втягують гравця в психологічну залежність, змушуючи витрачати всі гроші. З 2010 року Макс Поляков спільно з росіянами Гільфановим та Токарєвим заснував мережу онлайн-казино під брендами «Вулкан», JoyCasino та CasinoX. Пізніше до проекту доєднався одіозний російський олігарх Костянтин Малофєєв, який забезпечував безперебійну роботу сайтів в РФ. Мережа налічує понад 200 сайтів онлайн-казино, що працюють у Росії, країнах СНД, Європі, США, не зважаючи на заборону азартних ігор і блокування доменів. (джерело)

Саме з цих напрямків заливалися гроші у ракетний проект Firefly Aerospace. Тобто американська ракета Alpha будувалася за кошти, отримані з сайтів знайомств із сумнівною репутацією та онлайн-казино з шахрайським бекграундом. В 2021 році слідчі органи США вийшли на вагомий російський шлейф у житті та бізнесі Полякова. Комітет з іноземних інвестицій (CFIUS) дійшов висновку, що співпраця з ним несумісна з національною безпекою США та в ультимативному порядку зобов’язав бізнесмена продати свою частку в ракетній компанії Firefly Aerospace.

24 лютого 2022 р. Поляков офіційно оголосив про вихід з американського ринку (джерело)

Повернення в Україну

В 2015 році Максим Поляков заснував компанію EOS Data Analytics. Після виходу з ринку США лобіювання інтересів цієї компанії в Україні стало носити агресивний характер. Аналітичні продукти активно нав’язуються для використання військовим та спецслужбам, іншим державним організаціям. Розвідувальним структурам неофіційно, нав’язливо та інколи примусово пропонується використовувати не оригінальні супутникові дані (отримані від оператора), а побудовані на їх основі аналітичні продукти EOS. Якість цих аналітичних продуктів у справжніх фахівців, м’яко кажучи, викликає запитання.

На нашу думку, таким необґрунтованим лобізмом уряд перетворює космічну розвідку на веселий балаган.

Адже існують єдині, уповноважені державою, органи по роботі з розвідувальними даними – спеціальні служби, де професійний рівень інформаційної безпеки є базовою вимогою. Ці органи мають високу планку підготовки фахівців, які «в бою» проходять серйозну школу обробки супутникових знімків. Приватна компанія EOS не може та не має права підміняти собою ці структури, адже вона не несе жодної відповідальності за інформаційну безпеку, якість та швидкість обробки знімків, актуальність і точність своєї аналітики.

За нашим глибоким переконанням, супутникові дані повинні надходити НАПРЯМУ від оператора до ГУР МО України в оригінальному вигляді, без втручання будь-яких посередників з будь-яких приватних структур.

Свій супутник

В жовтні 2019 році компанія EOS Data Analytics оголосила намір запустити в 2023 році власний радарний супутник надвисокого розрізнення(джерело). Зараз про ці наміри в компанії офіційно не згадують. І ясно чому: з’явився доступ до цілого радарного угруповання ICEYE. Крім того в листопаді 2022 року компанія планує запустити свій перший оптичний супутник EOS SAT-1

Атмосфера тотальної секретності

Дуже дивним також є те, що закупівля проходила в режимі надзвичайної секретності. Відомо, що до обговорення залучили досить обмежене коло осіб Міноборони. Проте фахівці космічного агентства, профільних інститутів, наукові команди (в тому числі відомі в усьому світі), представники космічних підприємств та спецслужб України – всі дізналися про купівлю супутника з новин 18 серпня. Тобто оминули тих, хто не тільки безпосередньо працює з радарними даними, але й має практичний досвід їх обробки та інтерпретації. Кінцевого користувача просто поставили перед фактом, що тепер вам буде регулярно надходити «ось це».

Але чи справді потрібно Україні мати цю послугу за НАСТІЛЬКИ ВИСОКУ ціну?

Для порівняння: нова оптична зйомка MAXAR (40 см/піксель) на всю територію України, що дозволяє оновити детальні топографічні карти до окремого будинку для всіх областей в масштабі 1:10000, коштує 506 млн грн. Варто зазначити, що радарні знімки, на жаль, неможливо використати не тільки для оновлення карт, але й для завдань лісового та сільського господарства, земельного та містобудівного кадастру, інвентаризації руйнувань.

В Україні є вчені зі світовим ім’ям, справжні експерти супутникового дистанційного зондування, які могли б пояснити Фонду та Міністерству оборони всі нюанси та обмеження використання радарних знімків. Але тоді ця угода зірвалася б, що вочевидь ніяк не входило в плани учасників «секретних перемовин».

Фонд Сергія Притули і супутник. Як таке могло статися?

Волонтерські та благодійні фонди мають сильну конкуренцію. Зрозуміло, що для привернення уваги та підтримки активності громадян потрібні резонансні справи.

Якщо Фонд Притули та ICEYE відмовляться від оприлюднення реальних об’ємів закупівлі (наприклад, посилаючись на секретність під час війни), то можна сміливо припустити в цьому проекті корупційну складову – щонайменше подвійний заробіток компанії EOS. Перший раз на посередницькій комісії від умовного «продажу супутника», другий – на продажі аналітичних послуг клієнтам на основі даних угруповання ICEYE.

Слід зазначити, що Фонд Притули завжди звітував за кожну копійку витрачених коштів. Його діяльність була традиційно прозорою та зрозумілою. Чому ж в історії з супутником Сергій вирішив не пояснювати людям скільки і чого купили? Боїться, що народ не зрозуміє що таке «нова зйомка з супутника»?

Де всенародне голосування?

Можна було б запропонувати народові з десяток важливих тем і проголосувати через портал ДІЯ. Зробили ж для українців опитування щодо герба на Батьківщині-Матері. Але тут чомусь поставили перед фактом. Мотивуючи, що мало хто розуміється на темі супутникового ДЗЗ…

Потужний емоційний вислів «Українці – ви космос! Ми купили супутник!» вже увійде в історію цієї війни, як один з символів героїчного супротиву українського народу. Без сумніву, фраза «пакет нових зйомок з космосу» звучить не так пафосно. Та доцільність купівлі супутника у справжніх спеціалістів викликає велике запитання: Навіщо купувати один супутник, якщо у нашому розпорядженні було й залишається ціле угруповання з 18 супутників?

Відповідь проста: тому що «обмежена кількість зйомок» не може коштувати 16 мільйонів доларів, а «супутник» – може.

Коментар щодо офіційних роз’яснень Фонду, опублікованих на Facebook 19.08.2022р.

Офіційна заява Фонду : Володіння супутником компанії ICEYE дозволяє Україні отримувати ексклюзивні знімки безперервно, гарантовано та у режимі 24/7 за будь-яких погодних умов, попри дощ, сніг, туман, задимленість і пил, вдень та вночі. Коментар ТВІС: Маніпуляція. Такі самі можливості у нашої розвідки були й до оголошення про купівлю супутника. Можна було замовляти у фінів таку ж саму нову радарну зйомку будь-якої території за комерційною ціною. Але такий продукт замовлявся військовими вкрай рідко, через дорожнечу радарних даних відносно оптичних.

Офіційна заява Фонду : Згідно з угодою, українська сторона отримує і супутник, і доступ до бази даних сузір’я супутників. Коментар ТВІС: Можна назвати це як завгодно: «купили супутник» або «отримали частину ресурсу цілого угруповання». Суті це не змінює. Немає значення який саме з 18 супутників виконує зйомку для вирішення конкретного розвідувального завдання. Лише міць всього угруповання дозволяє вирішувати завдання швидко і ефективно. Головне питання залишається: скільки нових зйомок з цілого угруповання ви придбали?

Військові й раніше мали доступ до дешевших архівних даних ICEYE, та вони не користувалися жодним попитом, бо робилися для потреб інших замовників.

Офіційна заява Фонду : Коли спливе оплачений термін доступу до бази даних, цей супутник залишається у повній власності України — аж до закінчення терміну його функціональності на орбіті. Коментар ТВІС: Гарантований строк експлуатації для України, згідно з контрактом, становить 24 місяці. Зазвичай термін експлуатації космічного апарату ДЗЗ становить 4-7 років. Але середній термін функціональності своїх супутників приховується фінами.

Офіційна заява Фонду : Передбачена подальша перереєстрація супутника у відповідних реєстрах на Україну. Це юридична процедура, яка займає певний час, адже потребує дотримання необхідних норм, внесення змін до реєстрів тощо. Коментар ТВІС: Тут легенда про «неймовірних українців, які купили супутник», вимушує покупця робити танці з документальним оформленням. В практичній площині це не має сенсу і виглядає як оформлення земельних ділянок на Марсі. Який з 18 однакових супутників в космосі буде умовно проголошено українським? Як його і де не оформлюй, від цього в роботі фінського стартапу ICEYE нічого не зміниться. Для України ж має значення лише використання ресурсу всього угруповання ICEYE.

Офіційна заява Фонду : Власником супутника є Україна, і саме українська сторона визначає, що і коли він знімає, а також в якому форматі та спектрі ми отримуємо дані. Тобто ми повністю володіємо, розпоряджаємося і користуємося знімками цього супутника. Коментар ТВІС: Це лукавство. Власником Україна є лише на папері. Несе відповідальність за працездатність всього угруповання фінська приватна компанія ICEYE. З нею повинні узгоджуватися всі нові зйомки, які робить угруповання. Саме вона забезпечує обслуговування всіх апаратів, керує наземними приймальними станціями, веде первинну обробку знімків та розміщує їх на своєму сервері.

Офіційна заява Фонду: Згідно з угодою, супутник застрахований. Якщо з ним щось станеться до завершення гарантованого строку експлуатації, компанія-продавець надасть нам ідентичний супутник. Коментар ТВІС: Це означає, що просто назвуть умовно українським інший супутник в угрупованні. Гарантований строк нашої взаємодії з угрупованням ICEYE є незмінним – 24 місяці.

Офіційна заява Фонду : Супутник пролітає над нашою територією двічі на добу. Супутникові знімки території нашої країни отримує лише українська сторона як власник супутника, тому доступ є ексклюзивним. Коментар ТВІС: Це має означати, що в найкращому випадку Україна матиме ексклюзивний доступ на супутникову зйомку лише в межах одного умовного супутника, тобто в межах 1/18 ресурсу ICEYE. А це – максимум дві зйомки на добу (приміром, одна на сході країни, одна на заході). Треба розуміти, що не одне Міноборони України є клієнтом ICEYE. До території України і росії зараз прикута увага розвідок всього світу. Тож яку частину свого ресурсу нам реально дадуть – невідомо.

Офіційна заява Фонду : Іноземні партнери дійсно забезпечують Україну супутниковими знімками, але із затримкою. Коментар ТВІС: Це не так. Іноземні партнери передають дані нашій розвідці максимально швидко, як це можливо з їх боку. Кожен оператор – напряму і без затримок.

Офіційна заява Фонду : Завдяки тому, що Україна викупила супутник, процес передачі даних від моменту знімка до моменту отримання його безпосередньо військовими підрозділами скорочується до кількох годин. За умов війни швидкість отримання інформації – це суттєва перевага. Коментар ТВІС: Це неправда. І до купівлі «супутника» процес передачі знімків після зйомки тривав близько 2-3 годин. Ніякого прискорення не буде, тому що весь процес замовлення зав’язаний на фінську сторону. Для того, щоб нашим військовим по-максимуму скоротити час отримання супутникових даних – необхідно мати свій повноцінний супутник, свою станцію прийому з потужною антеною, своїх швидких професіоналів на цій станції. В ситуації з ICEYE – швидше за фінів все одно не буде!

Відпрацьована схема

Наприкінці 2020 року стартап ICEYE відмітився корупційним скандалом з продажу свого мікро-супутника за нечувану ціну 33,8 млн. доларів військово-повітряним силам Бразилії. Тоді відмову від проведення експертної ради та відкритого конкурсу в уряді пояснили національною безпекою, а зміст договору засекретили. Показово, що з кінцевим користувачем (Instituto Nacional de Pesquisas Espaciais, INPE – Національний інститут космічних досліджень) ніхто не радився. Спеціалісти цього інституту, які з 1988 року відслідковують по космознімкам вирубку лісів в басейні Амазонки, були взагалі шоковані контрактом. Вони довели, що чиновники уряду знали, що знімки ICEYE не підходять для визначення площ лісових вирубок. А професор Хельсінського університету Маркус Крьогер стверджував, що менеджери ICEYE не могли цього не знати, окресливши цю угоду ударом по репутації ICEYE. За підрахунками бразильських спеціалістів, щонайменше 80% коштів було вкрадено оточенням президента Больсонаро. Сьогодні уряд Бразилії використовує сузір’я ICEYE лише для узаконення дезінформації про реальний стан вирубування Амазонських лісів (джерело).

Чому важливо знати правду?

Контракт на 600 млн. грн. – це найбільше комерційне замовлення супутникових даних в історії України. На нашу думку, ціна завищена принаймні вдесятеро. При цьому Фонд та його постачальник приховують реальний об’єм закупівлі. Чи мають вони на це право? Ми впевнені, що НЕ МАЮТЬ.

Війна з агресором розпочалася, в першу чергу, через розквіт української корупції. Від ставлення до неї простих українців залежить майбутнє держави.

Для того, щоб розставити всі крапки у цій справі, необхідно отримати відповіді на питання:

Чи буде оприлюднений текст контракту, щоб народ зрозумів що насправді купили?
Чи буде оприлюднена, принаймні, кількість зарезервованих для України нових стандартних (нових пріоритетних) зйомок з угруповання ICEYE?
Яку частину свого ресурсу віддадуть Україні в межах цих зобов’язань? Які взагалі зобов’язання взяв на себе фінський стартап за 16,2М доларів?
Яка реальна кількість дієздатних супутників ICEYE?
Скільки років по паспорту має працювати супутник ICEYE, запущений в травні 2022 року?
Яку роль гратиме приватна компанія EOS Data Analytics при виконанні цього проекту?

Фінський стартап ICEYE та фонд Сергія Притули станом на 08.09.2022р. відмовляються відповідати на ці запитання.

Ми переконані – українське суспільство має наполягати на оприлюдненні реальних об’ємів закупівлі. Текст контракту не може становити державної таємниці, адже він укладений з благодійним фондом, який був фінансовим розпорядником грошей народу.

Підготовка матеріалу супроводжувалася консультаціями зі спеціалістами ДКАУ, ІКД НАНУ, ГУРМО, ЦАКДЗ НАНУ, НЦУВКЗ, Дніпрокосмос, КБ «Південне», викладачами профільних ВУЗів та незалежними експертами.

Довідкова інформація:

Про технологію

Радіолокаційні знімки широко використовуються для вирішення таких завдань військової розвідки, як визначення металевих броньованих об’єктів (танків, артилерії), понтонних мостів, окопів, слідів переміщення техніки. А також при вирішенні завдань цивільного сектору: моніторинг деформацій земної поверхні, виявлення нафтових забруднень на поверхні води, моніторинг льодового покриву та повеней. Самі радарні знімки, як правило, чорно-білі. На відміну від оптичних, такі супутники можуть проводити зйомку земної поверхні в будь-яку погоду, крізь хмари та, навіть, вночі. Це важлива беззаперечна перевага, адже в середньому Україна протягом року має в кращому разі 10% безхмарних днів, придатних для зйомки оптичними апаратами.

Розрізнення знімків ICEYE становить 50см/піксель для кадрів площею 5х5 км. При певних обставинах можна отримати навіть до 25см/піксель, але не кожен спеціаліст здатен від цього отримати більше інформації. Збільшення кадру до 15х15 км погіршує деталізацію до 1м/піксель. Самі знімки виглядають приблизно так:

Слід зазначити, що ця технологія – корисна для української розвідки. Безсумнівно нові радарні зйомки ICEYE мають наближати перемогу України у війні з РФ.

Як виглядає процес отримання знімків?

Замовник передає географічні координати об’єкта оператору, який закладає зйомку цієї території у найближчий прохід супутника. Після зйомки дані потрапляють до станції прийому, далі на автоматичну первинну обробку, і нарешті розміщуються на сервері оператора. Якщо між зйомкою та отриманням користувачем зображення проходить менше 2 годин, то це свідчить про високий професіоналізм оператора. Врешті решт, щасливий замовник завантажує з сервера зображення та починає процес аналізу й дешифрування.

Особливості обробки радарних даних передбачають наявність у спеціаліста-дешифрувальника багаторічного досвіду та високої кваліфікації. Ми знаємо, що в Україні є такі фахівці.

Країни НАТО передають нам і так супутникові дані безкоштовно, навіщо купляти щось ще?

Дійсно, західні країни допомагають розвідданими, як оптичними так і радарними. Але на війні не буває багато джерел інформації. Поява сталого доступу до нових зйомок ICEYE – це однозначно добра новина. Адже радарна технологія – це потужний інструмент для критичного моніторингу. Хоча й не панацея, не всевидяче око і не «Зірка Смерті». Наприклад, радарний супутник добре підсвічує металеві об’єкти, але БМП і автобус-маршрутка на знімку «світяться» однаково.

На поточний момент військові та цивільні організації України користуються знімками з супутників, які належать США, Франції, Південній Кореї. Всі ці країни від початку війни припинили співпрацю з РФ. На жаль, дані з китайських супутників з початком війни різко стали українцям недоступні для замовлення. Є висока ймовірність, що ними користуються російські спецслужби.

Роль космознімків на війні

Супутникові знімки під час війни – це надійне джерело об’єктивної інформації про те, що відбувається на окупованій території. На знімках можна побачити майже все – військові літаки, гвинтокрили, танки, гаубиці, іншу броньовану техніку, вантажівки, вириті окопи, понтонні переправи. Дуже добре видно сліди від важкої техніки на полях. Деталізація даних сягає 30 см на піксель, тому можна бачити навіть людей, які на знімках виглядають сірими точками. Українські військові активно використовують супутникові знімки у війні з РФ. Адже супутникові знімки ефективно доповнюють інший інструмент для оцінки оперативної обстановки на полі бою – безпілотники. Завдяки супутниковим знімкам, які мають широку зону моніторингу (за лічені години можна отримати знімки на площу в кілька тисяч квадратних кілометрів), військові можуть ефективно планувати вильоти та спрямовувати дрони в підозрілі зони для швидкого отримання детальної інформації. Також супутникові знімки активно використовуються для інвентаризації, оцінки руйнувань об’єктів критичної інфраструктури внаслідок бойових дій. I, звичайно, допомагають оцінити втрати, які ми завдаємо окупантам.

Про автора

Ясинський Олесь Леонідович, випускник НТУ «Дніпровська Політехніка» 2002 року за спеціальністю «Геоінформаційні системи та технології», директор та засновник ТОВ «ТВІС-ІНФО». Перший супутниковий знімок надвисокої роздільної здатності обробив в 2001 році. Радарні та оптичні космічні знімки почав продавати з 2009 року, заснувавши власну компанію з обробки та постачання супутникових даних. Експерт з дешифрування та аналізу супутникових знімків. Стаж роботи за спеціальністю – 20 років. Головний рід занять – організація та управління проектами з постачання та обробки супутникових знімків, картографування, обробки даних ЛІДАР, зйомка з БПЛА, створення ортофотопланів на основі космо- та аерофотозйомки.

Сторінка автора: https://www.facebook.com/oles.yasinsky

Про Компанію ТВІС

Компанія ТВІС є офіційним дистриб’ютором MAXAR (США), AIRBUS (Франція), EUSI (Німеччина), Satrec (Корея), Planet Labs (США), Capella Space (США), Satellogic (Аргентина). До 31.07.2022р. компанія ТВІС була також реселлером ICEYE (Фінляндія). Компанія надає супутникові дані не лише українським військовим, а й слідчим органам, які фіксують злочини російської армії, громадським організаціям, територіальним громадам, яким треба визначитися з подальшою долею зруйнованих будинків та інфраструктури. А також власникам бізнесу, які втратили свої магазини, заправки, ферми, елеватори, сільськогосподарські землі на тимчасово окупованих територіях. Ми також надаємо інформаційну підтримку для судових позовів, отримання майбутніх компенсацій та страхових виплат. Компанія з 2011 року проводить в Києві конференцію GISTECH.UA, яка щорічно об’єднує 300 спеціалістів з дистанційного зондування Землі та обробки геопросторових даних.

Сторінка компанії: https://tvis.com.ua/ua/